ЗАЛ№23 10-Б клас День Гідності та Свободи

 

Сьогодні, 21 листопада, Україна відзначає День гідності та свободи 2024. Це свято присвячене річниці відразу двох знаменних подій в українській історії - Помаранчевої революції та Євромайдану. Українці довели свою відданість демократії та європейським цінностям.

Помаранчева революція почалася 22 листопада 2004 року під час президентських виборів, на яких нечесним шляхом переміг Віктор Янукович. Українці вийшли на протести проти фальсифікації. Мирні акції тривали 2 місяці, після чого голосування провели повторно. Новим президентом став Віктор Ющенко.

Євромайдан або Революція гідності розпочався 21 листопада 2013 року. Причиною був проросійський курс уряду та відмова від євроінтеграції. Десятки тисяч людей зібралися на майдані Незалежності, оголосивши безстрокову акцію протесту. Активісти вимагали ухвалення євроінтеграційних законів або відставки уряду.

    Свято День гідності та свободи 21 листопада було започатковано 2005 року за указом Віктора Ющенка і відзначалося до 2010 року.

Свято прийнято відзначати інформаційними заходами про Євромайдан. Основні акції проводяться в Києві. Також у цю дату покладають квіти до Алеї Небесної Сотні та вшановують загиблих під час революції активістів.

 

ЗАЛ№23 10-Б клас Єдиний національний урок "Безпечна дорога додому"

 

Відомо, що найдорожчий скарб людини — це її власне життя і здоров’я.

Незнання або невміння дотримуватися певних Правил поведінки, необережність часто призводять до втрати не тільки здоров’я, а й навіть життя. Тому щороку ми повторюємо правила дорожнього руху. 

Дорожній рух  —  процес руху по дорогах транспортних засобів та учасників дорожнього руху, сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі переміщення людей і вантажів за допомогою транспортних засобів або без таких у межах дороги.  

Учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

Отже, згадаємо, правила, яки ми, як пішохіди, зобов’язані пам’ятати та  дотримуватися. Правила дорожнього руху регламентують своєрідні «10 заповідей пішохода»:

1. Пішохід зобов’язаний переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

2. Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішохід зобов’язаний впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

3. Чекати транспортний засіб пішохід зобов’язаний на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

4. Після висадки з трамвая пішохід зобов’язаний залишити проїзну частину не затримуючись.

5. У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішохід зобов’язаний утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.

6. У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди пішохід зобов’язаний подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи підрозділ поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття працівників поліції.

7. У місцях, де рух регулюється, пішохід зобов’язаний керуватися сигналами регулювальника або світлофора. У таких місцях пішохід зобов’язаний перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності – на середині проїзної частини і може продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху.

8. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, якщо він рухається узбіччям, пішохід зобов’язаний виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

9. За межами населених пунктів в разі руху узбіччям чи краєм проїзної частини, пішохід зобов’язаний йти назустріч руху транспортних засобів.

10. Також пішохід зобов’язаний не виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; не виходити раптово, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; не допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на

проїзну частину; не переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження; не затримуватися і не зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху; не рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.  

За умови дотримання пішоходами цих «10 заповідей» і усвідомлення того що пішохід зобов’язаний дотримуватись на дорозі, залежить не тільки безпека дорожнього руху, а й його життя та здоров’я!

 Посилання на відеоматеріали:
Єдиний національний урок " Безпечна дорога додому "

Урок «Безпечна дорога додому»: обов’язки і права пішоходів та пасажирів

ЗАЛ №23 10-Б клас Класна година до Міжнародного дня толерантності

16 листопада 1995 року держави-члени ЮНЕСКО ухвалили Декларацію принципів толерантності, яка серед іншого підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у правах.

   Толерантність вимагає справедливості та неупередженості від законодавства,
надання кожній людині рівних можливостей для розвитку, проте закони хоча і є потрібними, проте цього часто недостатньо для виховання толерантного суспільства. Найбільш ефективним методом, згідно з декларацією, є виховання толерантності в людей

Толерантність – риса цивілізованого суспільства. Тому що люди, які хочуть жити в гармонії та порядку, ніколи не ображатимуть, принижуватимуть чи будуть завдавати шкоди людині з протилежними поглядами. У розвинених країнах високий рівень толерантності: ніхто не обмежує свободу волі іншого через те, що не погоджується з чужим світоглядом. Якщо всі країни дійдуть високого рівня толерантності, то зменшиться кількість конфліктів на тлі релігій, національних інтересів, культурних відмінностей. 

  Простими словами, толерантність – це прийняття та повага до чужого вибору, особливостей, думок. Коли ви припускаєте, що інша людина може висловлюватись або проявляти себе як особистість вільно, без остраху бути .Вибір іншої людини (чи то віра, релігія, особисте життя) необхідно прийняти як даність, а будь-які розбіжності не засуджувати, але обговорювати шляхом цивілізованої розмови (якщо ви настільки впевнені у своїй позиції, щоб підкріплювати її не мовою ненависті, а через діалог). 

Толерантність дозволяє людям різного походження, віросповідання та переконань працювати та жити спільно, і це сприяє більшій ефективності в роботі та створює єдність команди. Там, де є дискримінація, не може бути спокою та мирного співіснування. Відсутність толерантності призводить до конфліктів та нестабільності у відносинах людей та їхній роботі.

 

 

Кілька порад, які допоможуть вам виховати собі толерантне ставлення:

    1.Нагадайте собі, що ви у безпеці. Якщо хтось думає інакше та їхня думка відрізняється від вашої, це зовсім не означає, що ви помиляєтеся. Ви маєте повне право відстоювати ваші переконання, але якщо навчитися робити це неконфліктним шляхом, наводячи вагомі аргументи, то ви почнете відчувати себе впевненіше.

2.Говоріть за себе. Спробуйте висловлювати свою думку точніше. Наприклад, "Я не згоден з тим, що… у мене інша думка…". Не слід агресивно розмовляти з людиною, яка думає не так, як ви.

    3.Обходьтеся без образ і переходу на особистості. Не провокуйте людину до сварки, висловлюючи образи: "Ви дурні, якщо так думаєте!" і т.п. Намагайтеся дізнатися більше, щоб зрозуміти іншу точку зору. Попросіть розповісти докладніше та поясніть, що хотіли б зрозуміти, як інша людина прийшла до такої думки.

4.Будьте спокійнішими. На агресію насвою адресу люди схильні 

агресією. Не сваріться і не кричіть. Це може значно загострити ситуацію та перетворити її на справжній конфлікт.

 5.Шукайте точки дотику. Якщо, на перший погляд, нічого спільного не можете знайти, особливо якщо вас дратує людина і ви відчуваєте до неї неприязнь, відкладіть поспішні висновки про неї. Постарайтеся розглянути навіть найменшу схожість між вами, вашими думками та поглядами. Можливо, вам подобаються одна і та ж музика, книги або ви віддаєте перевагу схожим фільмам. Також це стосується і більш загальнолюдських поглядів – на життя, на безпеку в суспільстві, на краще майбутнє країни тощо. Точки дотику є завжди. Якщо їх не видно, це не означає, що їх нема. Пам'ятайте про це.

  6.Слідкуйте за своїми реакціями. Наші очі, міміка та жести говорять правду. Мова тіла – це такий самий спосіб спілкування. Наприклад, коли ви відчуваєте зневагу, то зітхаєте і закочуєте очі. Такі реакції говорять про нетерпимість і видають ваше ставлення до партнера зі спілкування та перебіг ваших думок. У цьому випадку стає очевидно, що ви вважаєте, що думка іншої людини абсолютно марна, і ніби кажете, що ви кращі за неї.

    

Посилання на матеріали заходу: 

Відео "Толерантність - це мистецтво жити разом"

Презентація "Планета толерантності"

ЗАЛ №23 10-Б клас Виховна година "Академічна доброчесність"

 

В рамках тижня академічної доброчесності сьогодні у нас відбулася виховна година, на якої ми розглядали наступні питання:

1.Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

2.Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

Ø самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

Ø  посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

Ø  дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

Ø надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

3.Порушенням академічної доброчесності вважається:

Ø академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

Ø самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

Ø фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

Ø  фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

Ø списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

Ø  обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

Ø хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

Ø необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

4.За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти
можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

Ø повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

Ø повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

Ø    позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

Спілкуючись на виховній годині, ми ще раз переконалися, що дотримання   академічної доброчесності дозволить нам взяти максимум від навчання, включаючи прозорість оцінювання, підвищити якість освіти, допоможе  вчитися, засвоїти якомога більше знань, сфокусує увагу на результаті навчання, а не на формальній оцінці.